"Сокіл" пр. 11451

Малі протичовнові кораблі проекту 11451

Унікальний проект бойового корабля на підводних крилах (шифр «Сокол», англ. Mukha class за класифікацією НАТО) — серія малих протичовнових кораблів (корветів). Будівництво почалося з 1987 року на феодосійському суднобудівному заводі «Море».

В основу проекту покладена ідея зниження гідродинамічного опору за рахунок підйому корпусу судна з води. В результаті досліджень, проведених в СРСР наприкінці 1950-х років, був побудований малий торпедний катер з носовим мало зануреним крилом і бічними стабілізаторами, а з 1960-х будувались торпедні, потім ракетні катери проектів 206М і 206МР з подібним крилом і керованою транцевою плитою. Однак, мало занурені крила виявилися неморехідними. Вирішення проблеми вчені і конструктори бачили в оснащенні морських суден глибоко зануреними підводними крилами з автоматичним управлінням підйомною силою.

Цей напрямок одержав своє теоретичне обґрунтування та практичну реалізацію вже в 1970-х роках. В ході досліджень особлива увага приділялася вдосконаленню систем автоматичного управління підйомною силою крилових пристроїв для підвищення морехідних якостей судна. Іншим фактором, що дозволив успішно здійснити проектування і будівництво великих кораблів на підводних крилах, було створення і широке впровадження в практику суднобудування легких та економічних газотурбінних силових установок з високими питомими показниками. З метою перевірки правильності прийнятих конструкторських рішень був побудований дослідний малий протичовновий корабель проекту 1141 (шифр «Сокіл»). Дослідний МПК розроблявся за завданням ВМФ Зеленодольським проектно-конструкторським бюро. Малий протичовновий корабель 3-го рангу заводський № 801 був закладений на стапелі суднобудівного заводу «Червоний металіст» у Зеленодольську 28 липня 1974 року. Корабель був названий на честь видатного радянського конструктора малих кораблів, головного конструктора Зеленодольського ПКБ Олександра Вікторовича Кунаховича. Спущений на воду 26 жовтня 1975 року, він увійшов до складу флоту 31 грудня 1977 року і 17 лютого 1978 року був включений до складу Чорноморського флоту для дослідної експлуатації.

Серійні кораблі проекту 11451, в основу яких був покладений проект 1141, теж мали кодову назву «Сокіл». Новий проект також був розроблений Зеленодольськ ПКБ за тактико-технічним завданням, виданим у 1981 році. 11451-й проект успадкував багато чого з того, що пройшло апробацію на дослідному кораблі: як і на «Кунаховичі», на ньому встановлені носові і кормові крила фіксованого типу з керованими закрилками. Зберігся і рушійний комплекс аналогічний прототипу. Разом з тим серійні кораблі зазнали й істотних змін. Від 1141-го проекту вони відрізнялися типом енергетичної установки (дизелі замінені газовими турбінами економічного ходу), покращеним озброєнням і гідроакустичним обладнанням. Для поліпшення маневреності на малому ходу були встановлені носові і кормові підрулюючі пристрої. Корабель оснащений автоматизованими комплексами управління головними двигунами, дизель-генераторами, судновими системами, а також системою автоматичного управління рухом; сучасними радіотехнічними засобами, які включають обладнання радіозв'язку «Буран-7», РЛС виявлення надводних цілей МР-220, систему розпізнання свій-чужий «Ніхром», РЛС управління артилерійським вогнем МР-123/176 «Вимпел». Для пошуку підводних човнів МПК має ГАС «Зірка-М1-01», яка опускається.

Будівництво серійних кораблів типу «Сокіл» здійснювалося на феодосійському суднобудівному заводі «Море» з 1982 року. Планувалося побудувати велику серію таких МПК, але до розпаду СРСР всього за проектом 11451 було побудовано два кораблі — у 1988 році МПК-215 і у 1989-му МПК-220.

Обидва добудовані кораблі даного проекту перебували у складі Чорноморського флоту. При розділі ЧФ СРСР у 1997 році відійшли до Чорноморського флоту Російської Федерації.

Представлена в журналі модель відображає МПК-220 «Володимирець» (бортовий номер 060) на момент початку служби.